Тунельний синдром: причини та діагностика

Синдром зап’ястного каналу – поширене захворювання, яке проявляється відчуттям болю, оніміння і поколювання в області кисті та зап’ястя.

Причиною виникнення цієї хвороби є не що інше, як наша анатомія, а тригерами до її виникнення – наша поведінка. На цей час момент поширеним фактором є тривале використання комп’ютерної миші, клавіатури та тримання смартфона в руці.

Що таке зап’ястний канал?

Зап’ястний канал – це вузький прохід в зап’ясті шириною близько 2,5 см. Нижня і бічні стінки тунелю утворені кістками зап’ястя, а дах тунелю – це міцна сполучнотканинна зв’язка. Оскільки межі каналу дуже жорсткі, це призводить до малої здатності розтягуватися або збільшуватися в розмірах.

Серединний нерв проходить через зап’ястний канал і забезпечує іннервацію перших чотирьох пальців (всіх, окрім мізинця), а також контролює м’язи біля основи великого пальця. Крім нерва, через цей канал проходять також і сухожилля м’язів, що згинають пальці.

Чому виникає синдром зап’ястного каналу і як його розпізнати?

Даний синдром виникає, коли канал звужується або коли тканини навколо сухожиль м’язів набухають, чинячи тиск на серединний нерв.

Надмірний тиск на нерв може викликати:

1. Оніміння, поколювання, печіння і біль – в основному у великому, вказівному, середньому і безіменному пальцях. Часто ці симптоми проявляються вночі та можуть призводити до проблем зі сном;
2. Періодичні відчуття електричного заряду, що поширюються на пальці;
3. Біль або поколювання, які можуть підійматися від передпліччя до плеча;
4. Слабкість м’язів передпліччя, неможливість контролю дрібних рухів в руці;
5. Падіння предметів з руки.

У багатьох людей симптоми синдрому зап’ястного каналу починаються поступово – без конкретної травми. Більшість пацієнтів виявляють, що їх симптоми непостійні, вони то приходять, то зникають. Однак у міру погіршення стану симптоми можуть виникати частіше або зберігатися протягом більш тривалих проміжків часу.

Нижче перераховані фактори, які статистично пов’язані з виникненням синдрому зап’ястного каналу:

1. Анатомічно малий розмір каналу. В такому випадку схожі симптоми часто виникають у родичів, бо це спадковий фактор;
2. Рухи, що повторюються в променезап’ястковому суглобі, що може провокувати роздратування сухожиль зап’ястя і набряк, що викликає компресію нерва;
3. Певне положення кисті та зап’ястя. Виконання дій, пов’язаних з надмірним згинанням або розгинанням кисті та зап’ястя протягом тривалого періоду, може посилити тиск на нерв;
4. Вагітність;
5. Хронічні хвороби, такі як цукровий діабет, ревматологічні захворювання і проблеми з щитоподібною залозою, знижують відновлювальні функції організму, підвищуючи ймовірність травмування.

Як діагностувати синдром зап’ястного каналу?

Для діагностики даного синдрому доктор зробить фізичний огляд, зібрати анамнез та призначить додаткове візуальне обстеження.

Ультразвук та МРТ – два метода візуалізації, які найкраще підходять для діагностики синдрому защемлення нерва.

При візуалізації синдрому зап’ястного каналу ультразвукове дослідження дозволяє виявити певні симптоми, такі як дистальне сплощення серединного нерва, його збільшення перед зв’язкою і долонний вигин зв’язки, що є верхньою стінкою зап’ястного каналу.

Що робити, якщо у мене такі симптоми?

В першу чергу необхідно звернутися до лікаря, який проведе додаткову діагностику і визначить тактику лікування.

На ранньому етапі симптоми часто можна полегшити за допомогою простих заходів, таких як носіння шини на зап’ясті або відмова від певних занять. Однак, якщо тиск на серединний нерв триває, це може привести до пошкодження нерва та погіршення симптомів. Щоб запобігти необоротне ушкодження, деяким пацієнтам може бути рекомендована операція по зняттю тиску з серединного нерва.