Віруси є найбільш частими причинами гострих респіраторних інфекцій, а збудники інфекцій нижніх дихальних шляхів розрізняються залежно від віку пацієнта та імунітету. Більш того, часто зустрічається коінфекція бактеріями – приєднання бактеріальної інфекції до вже існуючої вірусної.
Що може навести на думку про приєднання бактеріальної інфекції? По-перше, двофазність захворювання, коли слідом за поліпшенням симптомів трапляється новий підйом температури та погіршення самопочуття. По-друге, це певні зміни на рентгенограмі або комп’ютерній томограмі легень. Ну і звичайно ж високі значення маркерів запалення – все це допомагає лікарю відстежити приєднання бактеріальної інфекції та вчасно змінити лікувальну тактику.
Кількість таких вірусів величезна, але найчастішими збудниками є вірус грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус, коронавірус, риновіруси і аденовірус.
На підставі КТ-дослідження лікарі можуть припускати збудника на ранніх стадіях інфекції. Навіщо це потрібно? Діагностичні тести, включаючи радіологічні дослідження та аналізи крові, які можуть допомогти встановити причину пневмонії, зменшують нераціональне використання антибіотиків. Вірусну пневмонію викликають віруси, а не бактерії, тому антибіотики в більшості випадків ніяк не поліпшать ситуацію, а можуть тільки нашкодити.
Більш того, швидка діагностика може призвести до раннього контролю потенційної передачі, що знижує ймовірність поширення захворювання.
Звичайна рентгенограма грудної клітини може показати двосторонні інфільтрати, але результати можуть бути неспецифічними (тобто, схожими на пневмонію, викликану іншими вірусами) або нормальними на ранній стадії інфекції.
Найбільш часті прояви пневмонії включають двостороннє потовщення бронхіальної стінки та інфільтрати, що провокують набряк бронха та звуження його просвіту. Це, в свою чергу, може призводити до погіршення проходження повітря по бронхах до альвеол і, відповідно, до ателектазу – ділянкам патологічної нефункціонуючої «завмерлої» легеневої тканини.
Приблизно у половини пацієнтів діагностується мультифокальне помутніння та ущільнення легеневих полів за типом матового скла – ступінь змін збільшується в міру прогресування хвороби та досягає піку через 6-11 днів. Важкі випадки виявляються як гострий респіраторний дистрес-синдром з дифузним помутнінням легких по обидва боки. Зображення, отримані у більшості пацієнтів (75%), які знаходяться у фазі одужування через 2 тижні після появи перших симптомів, показують поступовий дозвіл консолідації із залишковою непрозорістю по типу матового скла.
Пацієнтам, спрямованим на КТ, слід пройти КТ грудної клітини без контрастної речовини, якщо тільки лікуючий лікар не підозрює наявність тромбоемболії легеневої артерії – в цьому випадку необхідна КТ-легенева ангіографія.
КТ грудної клітини з низькою дозою опромінення придатна для візуалізації пацієнтів з COVID-19 з не найгіршою діагностичною якістю та зниженням дози опромінення приблизно на 90% в порівнянні з такими при стандартній КТ.
Майже у третини пацієнтів, які хворіють на COVID-19, протягом перших 4-5 днів захворювання КТ показує нормальний результат. І навіть у пацієнтів з симптомами COVID-19 і в пізніх стадіях захворювання КТ може бути без патологій (1-4% випадків).
Частота нормальних результатів КТ грудної клітки у безсимптомних пацієнтів з COVID-19 значно вище (близько 46% пацієнтів). Крім того, існують об’єктивні фактори, які призводять до хибнонегативних результатів КТ грудної клітини – знижена запальна відповідь легких, що необхідна для отримання візуального результату.