Плевра – це тонка оболонка, що вистилає наші легені і внутрішню поверхню грудної клітини. Вона потрібна в першу чергу для забезпечення ефективного дихання. Між двома листками плеври (вісцеральної і парієтальної) існує простір, відомий як плевральна порожнина. У нормі вона містить невеликий обсяг серозної рідини, яка виконує дві основні функції. По-перше, це змазування поверхонь листків плеври, що дозволяє їм ковзати один по одному під час дихальних рухів. По-друге, серозна рідина створює поверхневий натяг, зближуючи парієтальну і вісцеральну плеври. Це гарантує, що під час напруги дихальних скелетних м’язів і подальшому збільшенні грудної клітки розширюються і легкі, наповнюючись повітрям.
Якщо в плевральній порожнині накопичується ексудат або порожнина не герметична, то фізіологія процесу дихання порушується. Наявність невеликої кількості рідини протікає абсолютно безсимптомно. Фактично, в залежності від респіраторного резерву пацієнта і швидкості наповнення, в плевральній порожнині може накопичитися досить велика кількість рідини ще до того, як будуть розпізнані які-небудь симптоми. Зрештою, об’єм рідини збільшується, що призводить до пасивного стискання сусіднього легкого, і людина починає відчувати кисневе голодування, що може проявлятися зниженням толерантності до фізичного навантаження, слабкістю, задишкою, а іноді пригніченням або навіть втратою свідомості.
Перед УЗД плевральних порожнин спеціальна підготовка не потрібна. Дослідження проводиться в положенні сидячи або лежачи.
Ультразвук не гірше рентгена дозволяє швидко диференціювати стан грудної клітини, включаючи плевральний випіт або плевральні утворення.
Численні дослідження продемонстрували більш високу діагностичну точність УЗД в порівнянні з рентгенографією грудної клітки для виявлення плеврального випоту, адже досвідчений діагност за допомогою ультразвукового методу може виявити навіть фізіологічну кількість плевральної рідини (5 мл), не кажучи вже про патологію. Диференціальну діагностику між плевральним випотом і плевральним потовщенням внаслідок запалення також ефективніше проводити за допомогою УЗД, ніж використовуючи рентгенограму.
УЗД грудної клітини як метод діагностики істотно змінив протоколи лікування респіраторних захворювань і, зокрема, захворювань плеври. Переваги УЗД для оцінки плеврального випоту включає в себе можливість в режимі реального часу контролювати інші діагностичні методи (наприклад, проведення біопсії), а також право виконувати динамічну оцінку.
Одне з найбільших переваг УЗД полягає в тому, що це неінвазивний метод візуалізації, який не ставить пацієнта під вплив радіаційного опромінення. Таким чином, УЗД слід робити після клінічного обстеження або після стандартної рентгенограми грудної клітини в алгоритмі оцінки пацієнтів з плевральним випотом. Виконання УЗД грудної клітини до отримання комп’ютерної томографії грудної клітини надасть лікарю цінну клінічну інформацію, включаючи можливість звузити коло пошуку при проведенні диференціальної діагностики, встановити плевральний дренаж і потенційно припустити здатність легкого повністю розширитися.
Ультразвукове дослідження плевральних порожнин також проводять при плануванні і виконанні більш складних діагностичних і терапевтичних втручань, таких як біопсія плеври, установка дренажу під візуальним контролем і медична торакоскопія.