Реноваскулярна гіпертензія виникає як реакція нирки на нестачу кровопостачання — підвищується секреція гормону реніну, який опосередковано веде до підвищення артеріального тиску. Оклюзія артерії може бути гострою (зазвичай одностороння) або хронічною. Хронічна оклюзія може бути як односторонньою, так і двосторонньою.
Гостра оклюзія ниркової артерії найчастіше трапляється через її закупорку тромбом, що мігрував.
Хронічний прогресуючий стеноз ниркової артерії у 90% випадків спричинений атеросклерозом. Цей стан розвивається переважно у пацієнтів старше 50 років і зазвичай вражає просвіт аорти або найближчий сегмент ниркової артерії. Хронічний стеноз проявляє себе в середньому через 10 років після початку відкладення холестерину на стінках судин, викликаючи атрофію та хронічне пошкодження нирок.
Нові міжнародні рекомендації пропонують проводити діагностичні дослідження для виявлення стенозу ниркових артерій у пацієнтів у випадках:
Прояви хвороби залежать від швидкості початку, ступеня, односторонньої або двосторонньої, та тривалості ниркової гіпоперфузії (кисневого голодування). Стеноз однієї ниркової артерії часто тривалий час протікає безсимптомно.
Гостра повна оклюзія однієї або обох ниркових артерій викликає стійкий ниючий біль у боці, біль у животі, лихоманку, нудоту та блювання. Можуть виникнути зміни при сечовипусканні: почастішання, відсутність його або червоний відтінок сечі. Артеріальна гіпертензія трапляється рідко. Через 24 години можуть розвинутись симптоми та ознаки гострого пошкодження нирок. Якщо причиною була тромбоемболія, також можуть бути ознаки тромбоемболії на інших ділянках (наприклад, посиніння пальців ніг, ураження сітківки очей).
Хронічний прогресуючий стеноз викликає гіпертензію, яка може початися в атиповому віці (наприклад, у віці до 30 або після 50 років) і важко контролюється, незважаючи на використання декількох гіпотензивних засобів.
Для підтвердження ниркової недостатності проводяться аналізи крові та сечі. Діагноз підтверджується візуалізуючими дослідженнями.
Комп’ютерна томографія відіграє важливу роль в оцінці та лікуванні як первинних реноваскулярних захворювань, так і вторинних проявів.
КТ без контрастного посилення корисна для демонстрації ниркових крововиливів, ниркових паренхіматозних або судинних кальцифікатів. КТ з контрастом цінна виявленням глобальних чи регіональних ниркових аномалій, що виникають внаслідок судинного процесу (наприклад, інфаркту нирок, ішемії, вторинної стосовно стенозу ниркової артерії, артеріовенозних комунікацій). Крім того, на КТ можна побачити ниркові прояви системного захворювання (наприклад, васкуліт, тромбоемболія). При травмі оклюзію головної ниркової артерії можна діагностувати за допомогою КТ із контрастним посиленням. У разі спонтанної ниркової кровотечі без видимої причини необхідно провести ретельне КТ-дослідження, щоб виключити онкологічні причини. Наявність жирової тканини в геморагічному утворенні нирок понад 4 см у діаметрі характерна для ангіоміоліпоми, ускладненої кровотечею. Гострий тромбоз ниркової вени проявляється у вигляді згустку у розширеній нирковій вені, тоді як ретракція ниркової вени з колатеральними судинами свідчить на користь хронічного тромбозу.
Стеноз головної ниркової артерії краще розглядати за допомогою КТ-ангіографії. Атеросклеротичне ураження є або ексцентричним, або концентричним стосовно артерії. Може бути постстенотичне розширення артерії. Спіральна КТ-ангіографія також може використовуватися як процедура скринінгу.