Щоб обстежити організм і побачити патологічний процес безболісним і неінвазивним шляхом, не порушуючи цілісність тканин тіла, застосовують інструментальні методи дослідження. Завдяки науково-технічному прогресу лікарі можуть “зазирнути” всередину хворої людини за допомогою рентгенографії, ультразвукової діагностики, комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії. Дана стаття допоможе зрозуміти, чим відрізняються ці методи та коли необхідна КТ.
Комп’ютерна томографія дозволяє отримати тонкошарові знімки органів і тканин людини в різних проекціях завдяки впливу рентгенівських променів. Принцип застосування КТ полягає у вимірі ослаблення рентгенівського випромінювання, яке проходить через організм зрізами з певною товщиною. Різні тканини по-різному послаблюють рентгенівські промені в залежності від їх відносної щільності та атомної маси елементів, з яких вони складаються. Потім спеціальне програмне забезпечення проводить обробку зображень – реконструкцію. Це можливо завдяки одночасному обертанню рентгенівської трубки та сприймаючих детекторів навколо лежачого пацієнта. В результаті виходять цифрові знімки зони, що сканується, які можна розглядати і як пошарові зображення, і як об’ємну 3D-модель. Лікар променевої діагностики зможе оглянути уражений орган з усіх боків і розрізнити патологічні процеси від нормальних анатомічних структур.
Перевага КТ перед звичайним безповоротно застарілим рентгенографічним дослідженням полягає у створенні пошарових зображень без накладення структур одна на одну. Цього неможливо досягти на рентгенівських знімках через необхідність відображення тривимірних структур у двомірній системі координат. Крім того, чутливість комп’ютерної томографії до дрібних відмінностей в тканинах у 10 разів вища, завдяки усуненню розсіяного випромінювання. Під час проведення комп’ютерної томографії випромінювання чітко прямує на досліджувану область з вузьким кроком (зрізом) і забезпечує максимальну точність візуалізації. Крім того, сучасні можливості підбору програми КТ-дослідження дозволяють мінімізувати дозу рентгенівського опромінення та отримати високоінформативний результат.
УЗ-діагностика захворювань проводиться за допомогою ультразвукових хвиль, що відбиваються від різних тканин тіла. Але зображення – сонограма, не виходить тривимірним, як у випадку застосування комп’ютерної томографії. Крім того, результат УЗД може бути неточним через перекалібрування обладнання, розміщення датчика або суб’єктивної оцінки лікарем ехо-картини.
Магнітно-резонансна томографія використовує абсолютно інше фізичне явище для обстеження організму – постійне магнітне поле з високим значенням індукції. МРТ є сучасним, високоточним, неінвазивним і безпечним методом діагностики. Магнітно-резонансна томографія підходить для обстеження дітей, вагітних, пацієнтів з патологією щитовидної залози, тому що не використовує рентгенівське випромінювання. МРТ не підійде пацієнтам, які мають металеві протези або цифрові прилади (водій ритму, імплантований слуховий апарат). Крім цього, відрізняється тривалість дослідження – близько 15-20 хвилин, тоді як комп’ютерна томографія займає кілька хвилин. Існують відмінності і в діагностичних завданнях КТ та МРТ сканування. МРТ більш інформативна для дослідження м’яких тканин, головного і спинного мозку, суглобів. Комп’ютерна томографія зарекомендувала себе в діагностиці онкологічних процесів, внутрішніх паренхіматозних і порожнистих органів, кісток скелета. Також КТ є обов’язковим методом дослідження пацієнтів з ГПМК, для диференціальної діагностики ішемічного та геморагічного інсультів.
Контрастні препарати для комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії теж мають кардинальні відмінності. Для контрастування при КТ використовують йодовмісні сполуки, які в деяких випадках здатні викликати алергічні реакції, а для МРТ використовують з’єднання рідкоземельного металу гадолінію із зовсім іншими властивостями.
Комп’ютерна томографія широко застосовується у випадках, коли необхідне обстеження легенів, серця, органів черевної порожнини та заочеревинного простору, малого таза, судин, а також кісткової тканини. Також КТ є відмінним інструментом для онкоскринінгу, діагностики новоутворень, уточнення їх структури, форми, дослідження динаміки розвитку, оцінки ефективності лікування. Можливість проводити КТ-урографію дозволяє здійснювати пошук конкрементів при сечокам’яній хворобі.
Різні методи дослідження кардинально відрізняються у своєму підході, фізичній основі отримання зображень. Але ці методи ставлять собі за мету одне – якісну діагностику захворювань для підбору найбільш ефективного лікування.