Гігантоклітинний артеріїт (хвороба Хортона) – це запальне захворювання, що вражає великі кровоносні судини шкіри голови, шиї та рук. Найчастіше вражаються артерії в області голови, особливо скроневої області. З цієї причини гігантоклітинний артеріїт іноді називають скроневим артеріїтом. Запалення викликає звуження або закупорку кровоносних судин, що перериває кровотік в них і може викликати зміни в органах, які ця артерія живить.
Найвищий ризик розвитку гігантоклітинного артеріїту мають жінки старше 50 років – найчастіше у віці від 70 до 80 років.
Причина гігантоклітинного артеріїту невідома, але вважається, що це аутоімунне захворювання, при якому власна імунна система організму атакує кровоносні судини, а особливо часто скроневі артерії, які постачають кров’ю голову і мозок. Вважається, що у виникненні захворювання важливу роль відіграють генетичні чинники та фактори навколишнього середовища (наприклад, інфекції).
Ранні симптоми гігантоклітинного артеріїту можуть нагадувати симптоми ГРВІ, такі як втома, втрата апетиту і лихоманка. Симптоми, пов’язані із запаленням артерій голови, включають:
Якщо у Вас виник постійний головний біль, якого раніше не було, або будь-який ознак або симптом з перерахованих вище, без зволікання зверніться до лікаря. Якщо вам поставили діагноз гігантоклітинний артеріїт, якнайшвидший початок лікування зазвичай допомагає запобігти втраті зору.
Діагноз гігантоклітинний артеріїт багато в чому ґрунтується на симптомах і обстеженні в кабінеті лікаря. Огляд може виявити запалення скроневої артерії, хворобливість при дотику і місцеве зниження пульсації. Але в деяких випадках для правильної діагностики необхідне використання додаткових візуалізуючих методів.
УЗД-доплер – неінвазивне обстеження, яке допомагає виявити запальні зміни скроневої артерії, а в деяких випадках і ускладнення захворювання – аневризму або розшарування артерії. При проведенні дослідження добре видно стінку артерії на всьому її протязі та характеристики кровотоку в ній.
УЗД також прекрасно підходить для відстеження і спостереження за результатами лікування, а при необхідності – коригування доз препаратів.
Для діагностики гігантоклітинного артеріїту також може знадобитися аналіз крові та біопсія скроневої артерії – видалення крихітного шматочка тканини в скроневій області та пошук в ньому аномальних клітин під мікроскопом.
Правильне харчування, фізична активність, відпочинок і дотримання встановленого режиму прийому ліків дуже важливі для управління станом і боротьби з будь-якими можливими побічними ефектами терапії. Необхідно знати, що гігантоклітинний артеріїт пов’язують з підвищеним ризиком аневризм (виникненням роздутих і ослаблених ділянок артерії), які можуть виникнути через роки після постановки діагнозу. Саме тому потрібно проводити регулярне ультразвукове дослідження уражених артерій і не забувати про своєчасне відвідування лікаря.